Тихенько борсаюсь в багнюці
Гнучкий маленький та не черв
Нехай живу не по науці
Зубами тисну кожен нерв
До скрипу певно я нестерпний
Завзятий витривалий гад
Тримаюсь міцно за стерно
Кладу своє вітрило в галс
Най проти вітру неможливо
Простіше борсатись в багні
Та це суттєво неважливо
Якщо забрати з серця гніт
І так пливу я проти течій
Та дму в повітряний циклон
Я потойбічні бачу речі
На Землю спершись до колін
Сергій Мат2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189269
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2010
автор: cergey7mat