Душу зігріває теплий вітер
Посмішка свята, мов сніг
Карі очі як та безодня
Що рятує нас від нас самих
Чи щасливий час
Чи дарунок долі
Віра в правду й силу почуття
Назавжди зостанеться в рядках
Сила погляду і тепло долонь
Та чи буде все лиш так,
Навряд чи згасне наш вогонь
Слова усі не хочуть бути
На цім аркуші сумнім
Напевно час мені забути,що ти міг бути
Лише моїм
Вся проблема в мені,я знаю..
Нікого навіть і не обираю
Просто бути чесною з собою
Важко!!до нестерпного болю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2010
автор: Free