Сади цвітуть - весняна днина.
Бджола летить - весіль година.
Лунає музика з вікна:
Весела, ніжна, гомінка.
Циган весільний гопак чеше,
Що кури крав, у крузі бреше.
Людський мурашник гомонить.
І лиш вона одна мовчить...
Схилилась стиха до одвірка,
Мов та підбита перепілка.
Мати коханого сказала:
-Вона не пара, - і додала,-
Як син не зважить на її слова
Й не візьме іншу, він їй не син.
На те і не зважала,
Що доля їй онуку дарувала.
14.05.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2010
автор: Валентина Ланевич