Війна, як хмара чорна опустилась.
Як пані, панувала на землі.
У радісних конвульсіях забилась,
З оскалом диким в сірому лиці.
-"Тут смерть панує - шепотіла,
Кругом ненависть, зло і безнадія,
Я маю те чого хотіла,
Померло все живе і вся надія".
Солдат ідучи полем із могил,
Ледь ноги від знесилення тягнув.
І ставши впевнено з останніх сил,
Ножем захованим Війну шпирнув.
Здобула перемогу вона швидко.
Та страх закрався в її смертний сад.
Скривившись від побаченого гидко,
Піднявся зранений іще один солдат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189629
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2010
автор: Куцехвостик