Дитинство втікає з моєї душі,
Любов вже полишила серце.
Черствію...Зриваю дорослі куші.
На серце насипали перцю.
Стискає в лещатах доросле життя
Мої ще дитячі надії
І чавить не щадячи їх до виття.
Щезають бажання і мрії.
Отак! Найстрашніше повторно гуде,
Одне лиш хлопчину турбує -
Кохання наївне й дитяче оте,
Втекло й заховалось - не чує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189638
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2010
автор: Андрій Конопко