Не чекаючи звістки від когось,
Ледь кульгаючи тягнуться дні,
Жалюгідні й дешеві потвори,
В такий час виринають з душі.
Та поглинувши, все що є поруч,
Сум відмітиться, згодом піде,
Все, що маєм зробили власноруч,
Без коріння гілля не зросте...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189641
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2010
автор: МалайЧик