Літні спогади витають
Й над Землею пролітають,
Й знов до мене повертають:
І заскочили зненацька,і
Розбурхали щосили в мені
Мрії гострокрилі,
Що колись були в реалі,
А тепер застили й далі
Провокують на безумство,
Творячи своє чаклунство.
Та,що було - те пройшло,
Слід залишило й пішло.
Ті картини ,краєвиди,
Нічні зорі , рясні зливи,
На горі й на узбережжі -
Закарбуються у серці
Й пролетять мов на веселці.
́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189773
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.05.2010
автор: Ірина Калина