Колись вiдлуння моїх крокiв
Почує знову древнiй Львiв.
I здасться - не було тих рокiв,
А чужини - i поготiв.
Бульвар Свободи - "стометрiвка".
Палац Потоцьких. Стрийський парк.
Давно забута вже брукiвка
На вулицi Копернiка.
Нестримний Каменяр в гранiтi,
В задумi мовчазний Тарас;
I Полтва, вiд очей закрита,
Неспiшно вiдмiряє час.
Лиш тут вдихну на повнi груди,
Коли пiду в Шевченкiв гай.
…А на зупинку знов прибуде
Старий улюблений трамвай.
Я пiднiмусь на Львiвський Замок,
Де дуб оспiваний стоїть -
Там, де запалюється ранок,
Де прапор рiдний майорить.
Коли ж над Юрською горою
Зiрветься в небо дзвонiв спiв,
Я зрозумiю - я з тобою!
Тобi вклоняюсь, любий Львiв!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189829
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2010
автор: Salvador