Голки вкривають шкіру
Душа схована в панцир
О, боже, яка ти мила
Любов'ю до тебе прокласти
Шлях...
Із уст плетуться нитки
Захоплюють у полон рухи
О, боже, ти тільки б слухав
Її неймовірні тони-
Реальні..
Волосся сплетене шовкопрядом
Із запахом літа й свободи
О, боже, ти б від заздрощів плакав
Якби стояв поруч хоч трохи,
Мовчав би...
Руки із тисячма ліній й доріг
На дотик такі незабутні і рідні
О, боже, ти б відпустити їх не зміг
І на коліна упав би до ніг
Цілуючи...
А очі - прохід в зазеркальні світи
Із відблиском ночі помершої в них
О, боже, ти просто згинеш туди
В спокусливий край
Вона - героїновий рай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189974
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2010
автор: marta_kraus