Картина намальована акварельними фарбами. Чорний квадрат. Метелик втоплений в стакані текіли. Цікаво, а може він звити кокон і перетворитися на гусінь? Ні, мабуть, текіла вдарила йому в голову і його сутність більше не бореться за виживання. Відсутність інстинкту самозбереження. Нічого, скоро він почне розкладатися і я доп'ю текілу. Тоді останні 10 млд нервових клітин знищить алкоголь, попередні знищив ти. Але я тобі за це вдячна, адже після останнього ковтка я вже не відчуватиму болі. Не буду відсмикувати руку від гарячого, не буду тікати від машини, що їхатиме на мене, ріжучи хліб буду шматувати собі руку, а ідучи по краю не боятимусь оступитись. У мене залишаться тільки уроджені рефлекси, і якщо ти будеш поруч то я міцно схоплю тебе за руку, як новонароджена істота. Чим не метелик? Я давно мріяла стати такою сміливою, ось і мій шанс перетворити життя в ейфорію. Суцільний гормон задоволення. Звісно тепер без жодної болі. Нічого... Просто текіла в шлунку. Я звісно можу засунути два пальця в рот, але я не звикла відступати назад, крім того не хотілося би бруднити раковину, там ітак багато волосся. Що ж ось і я нова.. Серце більше ніколи не почне битись швидше від твого імені або вигляду, чи навіть просто від дотику.
Просто чорний квадрат, і метелик в стакані текіли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189977
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2010
автор: marta_kraus