Винувата кава. І тільки вона.
А у мене наміри - чисті, мов сльози.
Попередьте цивільних - іде війна.
Най деінде ідуть випасати кози.
Ну подумаєш, ніч, ну подумаєш, вдвох,
Ну подумаєш - справджуються прокльони.
Я звичайний Богдан - ніяк не бог.
Я сміливо порушую всі забобони.
Тож збагни, зрозумій - не моя вина.
І нехай не осуджують злі сусіди.
Винувата кава. І тільки вона.
Що заснув - замість того, щоб любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190130
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.05.2010
автор: Kohanova