Я ангелом була, були у мене крила
Я знала долю всіх, за долю їх просила.
Ховала їх від ночі і берегла від зла
Вела на їх дорогу, я ангелом була.
Я знала про життя, і я була безсмертна,
Я знала очі смерті, яка вона нестерпна.
Я ангелом була, коли тебе зустріла
Я поруч завжди йшла, коли ти спав – сиділа.
Мене не бачив ти, я – тінь твоя на світлі
Я плакала, коли ти не хотів жить на світі.
Я ангелом була і не могла сказати,
Що я люблю тебе, і не могла обняти...
Я ангелом була, лиш дух, а ти – людина
Торкнутись вуст твоїх хоча би на хвилину...
Мене не бачив ти, я чула голос серця
Я чула його крики, як тихо воно б’ється.
Забула я про небо, про спів зірок щоночі
Забула я про всіх, дивилась в твої очі.
“Ти ангел” – навкруги казали
Хотіла я до тебе, та небо не пускало.
“Для чого мені вічність?” до нього я кричала.
Покинула безсмерття, зламала свої крила
Заплакали всі зорі: ”Та що же ти зробила?”
Немає більше крил і я тепер людина
Не буду жити вічно і внебо не полину
Та поруч я з тобою, тебе можу обняти
Торкнутись вуст твоїх, ”Люблю” тобі сказати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190366
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2010
автор: Deja`vu