Можливість випрямити спину
Спіймати хмару за нитки
І полетіти без зупину
Кудись туди де тільки сни.
Такі реальні як життя
Вони несуть у забуття
Де сон, а де життя пізнання?
Сни завжди насолода-втіха
Це геніально, чи не так?
Тому хотілось б спати вічно
І бачити тебе у снах.
Життя -це сон, ілюзій крига
Бо бачиш тільки те, що хочеш ти
Пробити кригу не так просто
Та буду я до цього йти.
Навіки сну віддатись я не можу
Нестерпний страх перед новим
В захопленні тобою я, вельможе,
Затримаю провалля снів...
Бо вічність це я....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190437
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2010
автор: marta_kraus