Кручу собі педалі
Велосипеда долі
Шляхи бува невдалі
І вдалі є доволі
То тЯгнуся під гОру
Так, що лишають сили
Ось, ось дістану скоро
Олімп, що серцю милий
То вниз лечу стрілою
І каменем впаду
Не велик піді мною
Вже я його веду
День днем життя минає
То добрий, то потворний
І колір шлях міняє
То білий, а то чорний
Бува хтось підштовхне
А хтось і палку всуне
Щось радісно мине
Щось буде дуже сУмне
Кручу собі педалі
Лишаю все позаду
Стрілой лечу чимдалі
Лишивши болі, зради
Калейдоскоп пейзажжів
Прокручується знов
Змінились персонажі
Але все теж кіно
Та всеж я маю змогу
Не втратити свій шанс
Здобути перемогу
В життєвім Тур де Франс....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190467
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: MC_Yorick