Знову ненави́сної розлуки
Гострий ніж надвоє ріже серце.
З рук моїх твої тікають руки
І душа пече шалено перцем.
Знов неспокій буде панувати,
Темні ночі довгого чекання:
Відлечу я ластівкою з хати
У далекий вирій сподівання.
У далекий рай чужої втіхи,
В літо, що ніколи не згасає...
Знову рахуватимемо віхи
На шляху, який жалю не знає.
Будем знов іти і знов терпіти,
Із чола втираючи краплини,
З кожним кроком ближчою робити
Зустрічі жаданої хвилину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190479
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: Salvador