Як багато хочеться сказати...
хоча в душі - суцільна порожнеча.
Я тихо плачу подумки вночі
і мрію, що прийде колись натхнення.
Поглянь убік, там погляд чарівний.
Там хмари, небо, сонечко встає.
Сховай мене за пазуху собі.
Я не втечу, бо сніг вже розстає...
Кричи вві сні, кричи як заманеться.
Та головне, ніколи не мовчи.
І хай, в душі - суцільна порожнеча.
Ось тут є я і будеш поряд ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190546
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: Саміра Вовк