Крізь стіни я дивлюсь на світ,
Так легко вчора усміхалась світлу,
Хвилина, і знову все не так,
Куди ж тепер із болем дітись?
Спішу кудись, шукаю щось,
Чекаю в неба дива,
Живу, сп'яніння, маячня.
Не знаю, чи я іще комусь потрібна.
Повірила в кохання, вибрані слова
Так легко з уст чужих злітали,
Та відчуваю, - знову щось не так,
Здається, я про щось забула.
А де ж та правда, де любов,
І що у світі є святого?
Відчула,- вдома мама плаче знов,
І тихо молиться за мене Богу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190594
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: Зозуля