Ти знаєш що без тебе мені важко?
Не знаєш...А мені погано...Поясніть хто-небудь чому коли любиш і здається все добре, насправді це все не так...все штучно...пластмасово...Знаєш, я б засміялась якби ти сказав, що любиш мене...Ти ніколи мене не любив.Все це була просто красива гра...Коли я намагалась тебе забути ти проявлявся нізвідки і розпалював вогонь знову...Навіщо це тобі? Тобі подобається мене мучити? Це так важко для звичайного сприйняття...Я втомилась відчувати від кохання страждання...Я ж знаю що так як хочу я ніколи не буде!!Це твоя гра..Я її програла...І не дивись мені в очі знов і не заставляй мене плакати...Все що було і є це ілюзія, пусті слова, пусті обіцянки, пусті вчинки...Чому ти тоді мене поцілував? Ти ж знав, що я цього не забуду ніколи...ніколи...Ти знаєш що ти особливий, і заради тебе я готова на все...АЛЕ Я НЕ ЛЯЛЬКА! Я хочу позбутись від цієї хвороби...Я хочу перестати хворіти тобою...
Будь ласка відпусти мене...Я так більше не можу...
26 грудня 2008 о 22:48
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190653
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: marta_kraus