Коли малі зявляємось на світ,
Бог роздає нам долі,як забаву.
Одним - красу,одним сулить політ
В великім спорті,третім-почесть й славу.
Одним Творець спіслав великий ум,
А другим - тіла міць й залізні мязи,
Одним - зверхвитривалість,сили дух,
А іншим - те і те,і все одразу.
Не нам ділити дари від Творця,
Не нам судити по якій причині
Одним-багатство,другим-чин жреця,
А третім - те і те,пополовині.
Такий його, бо, справедливий суд,
За стиль батьків,за вчинки наших предків,
Отримуєм таланти з його рук,
Неначе =оскарів= златії статуетки.
Та зрозуміти,що тобі дано
Судилось нам пізнать лише з роками,
Коли вже видно Вічності пано,
Й перед Творцем постати треба саме.
До цього ж треба жити і творить,
Щоб кожну іскорку ту божого таланту
В імя Життя й Любові запалить
Й не дати їй потухнуть доостанку!
Щоб діти не платили за гріхи,
Яких самі ніколи не робили
І в день народження отримали дари
Такі,які насправді заслужили!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190679
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2010
автор: Борода