Спи, мій маленький, утомлений, зморений,
Радість, надія, мій син -
Вічності втілення, заздрість дозволена,
Миті блукаючий плин.
Спи, моя радість, роками омріяна,
Спи у тремтінні свічі.
Через роки злом дорога засіяна
В ноги ударить тобі.
Спи, обійнявши пухкою долонею,
Шию старого мишка -
Кіс ворушіння під лівою скронею,
В лагіднім блиску пушка.
Ким же ти виростеш - вільною пташкою?
Диким бур'яном в степу?
Світ завоюєш жертовною ласкою?
Станеш опорою злу?
Спи, поки ночі безмежна хвилиночка,
Радість осяє твою,
Ти не хитайся як вітром стеблиночка,
Будь непохитним в бою.
Будуть у тебе ще ночі недоспані
Й гіркістю сповнені дні.
В путь мою вічну з останньою прощею
Очі закриєш мені.
Подихом вічності дихає молодість,
В шибці дзюрчання свічі.
В дзеркалі мудрості, в совісті надголодь
Став я безсмертний в тобі.
Спи, мій маленький, стомлений, зморений,
Радість,надія, мій син...
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190774
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2010
автор: О. Верешня