Любов і Віра -
Дві святих сестри,
Що можуть розігнати
Морок страху.
Заставить можуть
У потЕмках йти
І в усмішці
Ложити лоб на плаху.
Вони збудити
Вміють почуття,
Які в невіглавстві
І розпачі забуті.
Це вже сторінка
Нашого життя,
Провірена не раз
В гріхів покуті.
Й коли вони
Так можуть окрилить,
Додати сили,
Розуму, наснаги -
То й боягузам
Можна прищепить
Шматок маленький
Вірності й відваги!
А взяти їх як прапор,
Як призив
І возєднати
Ще й сестру Надію -
То вже й Дамаст
Ніякий не страшний
А може і не треба
Нам Тесея.
А, обєднавшись
Разом навіки,
Цих три сестри
Вселивши в свої душі,
Обрушимо ураз
Не кулаки -
А твердість волі
Прокрусту обрушим.
Й ніхто не зна
Чому тут справді буть,
В яких тенетах
Полоніє правда -
Ісус ж направив
На праведну путь
Колись давно
Із Кілікії Савла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190881
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2010
автор: Борода