Ти прийшла? Почекай за дверима,
Не хвилюйся ти так, не втечу.
Просто є ще сьогодні десь рима,
Значить рано гасити свічу.
Ну і що, що я завжди самотній
Ну і хай завжди очі сумні.
Так, зате на подушці холодній
Дуже пишеться добре мені.
А ще краще присядь у куточку
Не дивись, що кусаю вуста.
А тебе у нічну б одягнути сорочку
І була б з тебе жінка ще та…
Ну розслабся і будь наче дома,
Та постав ти за шафу косу.
Ще одна залишилася кома,
Почекай, зараз чай принесу.
Ну чому ти якось так несміло?
Замість чаю принести води?
А у тебе нічого так тіло,
Не модель, але ще хоч куди.
Ти смієшся чи може здалося?
Ну вже досить дивитись так строго.
А у тебе красиве волосся
Та і я чоловік ще нічого.
Ти не звикла, що хтось каже пані?
Так звикай, маєш справу з поетом.
Мало місця для двох на дивані?
То нічого, ми ляжем «валетом».
Що? Залишишся аж до обіду?
А ще краще давай до вечері.
Та і я вже нікуди не піду.
Я на хвильку, закрию лиш двері…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190919
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2010
автор: Курпіль