Цілувала медвяні вуста
Та не вміла бажати більшого.
Нам кувала зозулька до ста,
Гомін лісу бентежив тишу.
І здавалося: часу нема,
Лише ми та цілунки досхочу...
Не потрібні були ті слова,
Бо про все сповідали очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190962
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2010
автор: Nesmi