Не про нас…

Сором'язливий  погляд  здалека,
Ненав'язливо  простягнута  рука,
На  тенець  нерішуча  згода.
Ось  так  і  почалася  спільна  дорога.

Букети  ромашок,  червоне  вино,
Коробки  цукерок,  пісні  про  любов,
Під  зоряним  небом  прогулянки  довгі-
Ось  так  і  проходили  дні  солодкі.

А  потім  безліч  ночей  з  телефоном
І  сотні  хвилин  коханий  лиш  голос,
Багато  розмов  та  всі  про  одне,
закінчувалися  завжди:  "кохаю  тебе".

Проходили  дні,а  кохання  зростало.
День  без  коханого,  мов  вічність  минала.
І  ось  в  ресторані  замовлений  столик.
Тримаєш  обручку,  затримуєш  подих.

І  ще  кілька  років  сплило  за  водою.
І  вже  у  сім'ї  стало  більше  на  двоє.
Шикарний  будинок,щаслива  сім'я...
Прожили  разОм  це  коротке  життя.

І  ось  все  життя,  залишивши  позаду,
Коли  смерті  чекаєш,  мов  страшного  приказу,
Здається  романтиці  місця  немає,
Але  як  і  раніше  ти  кажеш:  "кохаю".

Здається  чудове  прожили  життя
Й  кохали  одне  одного  до  останнього  дня.
І  як  би  душа  не  боліла  моя,
Та  не  про  нас  історія  ця!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190991
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2010
автор: ginfix