Цю подорож я назову - Любов!
Між зорями у Всесвіті Кохання,
А замість палива ракетного - ми кров
З сердець у ступені залили на світанні.
Багато літ назад ми взяли старт,
Земних, так мовить, бо для нас це - миті,
Життя своє поклали на алтар
В імя життя й любові на планеті!
І дотепер орбітами пливем,
Галактики недолі обминаєм,
Наперекір відомих теорем,
Все ж летимо й поки-що не сідаєм.
Стукіт сердець, помножений на жар,
Взаємну близькість в амплітуді часу,
Ми викидаєм з сопел, як пожар,
У простір Вічності і з ним згораєм разом.
Як у комет - в нас вогнянні хвости,
Розбиті в хаосі життя метеорити,
Не палимо лиш пройдені мости,
Щоб повернутись в часі і любити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191060
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2010
автор: Борода