Вона подивилась у дзеркало – скажете нічого особливого, та, що Ви можете знати холодне, неприступне, завжди правдиве Дзеркало, яке відображає тільки зовнішні риси.
Так, сьогодні Вона без маски і без гриму, трішки втомлена. Але тонкі пальці, що поглажували обличчя, нагадували про талант, а такі очі можуть бути тільки у великих. Придивись і ти побачеш цілу гамму почуттів, та хто зараз завдає собі клопіт придивлятись до іншого. Ось і Ви - Дзеркало – бачите лише те, що зовні, і Вас ніяк нецікавить чим живе Вона сьогодні, що її турбує в цю хвилину, коли Вона заглядає до Вас, і наче просить допомоги, мовляв, розкажіть мені казку, створіть ілюзію, розвійте смуток. Та Ви , як завжди безжально-правдиві, відображаєте засмучені очі , стомлену усмішку, наче цього від Вас чекають. А вчора, вчора був її останній концерт і вона була королевою, владаркою сотніх душ, а сьогодні зосталася одна – відіграла, і наче збайдужіла, наче ніколи не збирала повні зали. Та Ви добре знаєте якою Вона є. Вчора, цілий ранок, Вона грала тільки для Вас – Дзеркала. Ви були закохані в неї , відображаючи її красу, погляд, гру рухів, відтінки настрою. Ви були готові ожити і кинутись у полум”я пристрасті. А сьогодні – неприступно – холодні, навіть трішечки злі. Невже Ви не впізнали її.
Невже люди забудуть її так як забули її Ви – Дзеркало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191190
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2010
автор: богіра