самотність…

Була  потрібна  всім..  тепер  нікому
завжди  одна..  завжди  на  самоті
И  не  виходжу  вечором  із  дому
Нема  мені  до  кого  вже  іти
Старий  мобільний  тишею  вбиває
В  поштовій  скриньці  не  знайду  листа
Здається  що  мене  уже  немає..
Та  я  жива..  ви  чуєте  жива..!!
Я  є..  я  всюди  люди  озерніться
На  крик  душі  моєї  хоч  один..
Луна  дзвінок…
Та  ні..  хтось  помилився..
Лише  гудків  прощальних  чути  дзвін
Пройде  життя  у  цій  тісній  квартирі
З  героями  серіалів  і  книжок
А  може  ще  згадають  друзі  милі
І  подумки  до  мене  зроблять  крок….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191251
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: Untamedy