Гуляють вітри на просторах землі,
З дощами гуляють у парі вони,
Шукають різні пригоди в природі,
Роблять негоду, урагани й цунамі.
Стирають міста і села з мапи,
Та не можуть стерти з пам'яті,
Ті краплі життя, що колись були
На нашій земній і зеленій Планеті.
Залишились там серця людей,
Що народилися, жили та мріяли,
Залишились там душі пращурів їх,
Які будували обійстя свої .
Болить душа, за те, чого немає вже,
Не чути дитячий сміх на теренах тих,
Покинута земля, чагарник лиш росте
Та копошаться зграї, звірів диких...
То людям, Божа кара, за переділ Землі,
За те, що хочуть змінити закони і світ,
Гріхами своїми продалися сатані,
Захотіли Богами стать і всім керувать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191334
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: Макієвська Наталія Є.