Коли налітають божевільні вітри,
особливо з півночі,
береза під моїм вікном
перестає пізнавати свого господаря.
Вона рветься,
гавкає і бризкає слиною від люті.
Найсумніше, що, побачивши це,
під вікном скаженіють менші дерева й кущі.
Господи, що мене і врятувало б
у божевільні вітри, особливо з півночі,
якби береза не сиділа на цепу
свого коріння?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191380
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: vsavenok