Гордісь - це є жахлива й
Грішна звичка,
Бо спробував ,ти,раз і
Вже й самому хочеться,
Щоб величали,
Людину добру визнавали.
Та не досягнеш,ти,любові,
Знатної долі,чистої волі
Як будеш тільки задирати
Свою голівоньку піднімати.
І не врятує від ганьби
Рівна спина й
Убік зігнута голова,
Бо правда випливе сама.
Гордість не дає робить добро,
Щоб іншим було в
Серденьку тепло.
А лиш відштовхує
Від себе і робить
Іншим ставлення до тебе.
Не добре бути в самотині,
У серці з гордістю і
На вітрині.
Живи для інших,
Не - для себе
І гордість піде геть
Від тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191389
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: Ірина Калина