Попроси мене йти за тобою.
Крізь терні, крізь бурі, крізь сни.
Бо умію в зимовім двобої
Поселяти надію весни.
І я знаю, її варто мати,
Бо кидаючи виклик собі,
Перед страхом можливої втрати
Вміють терпнути руки й міцні…
Ти не бійся шепнути про поміч,
Хай там що оголосять нам люди,
А я буду завжди поруч-поруч…
А я світлом твоїм буду-буду…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191560
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2010
автор: Марічка9