Якось зустріла я Життя...
Воно пройшло повз мене, мимо.
І я відчула холодок,
який укрив мене незримо.
Воно всміхнулось ледве-ледь,
Якось так тайкома, мов ненароком.
І віддалялось... так здаля
Я відчувала його кроки.
Воно дивилось якось так
і не ласкаво, і не грізно.
Немов сказать мені хотіло:
"Живи, радій - поки не пізно!"
Й мені сподобалось чомусь.
І знов хотіла б я зустріти,
щоби разом із цим Життям
сміятись, вірити й любити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192082
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2010
автор: МАША БЕСТ