Хіба ж то рибалка, якщо без сто грам ?
Отак й напилися ми з кумом...
"Дивися - русалка ! Підморгує нам..,
Вляглась, наче пані, під дубом.
То що ж нам робити ? Ой, зараз втече,
Або втягне в воду та й годі..."
Накинули сітку та й через плече,
Щоб знала, як з світу нас зводить !
"Втопити хотіла ? Падлюка ! Жива ?
Потягнемо, куме, до дому..."
Русалка хвостярою в пику дала
І впав я, нещасний, до долу.
Отямився трохи та очі відкрив...
То де я ? Що жінка пинає ? :
"Падлюка ? Жива ? Думав - з світу ізжив ?
(та в очі мені зазирає)
Набралися з кумом, то й спав би собі.
Якого ти біса дерешся,
І лаєш за що ? Чорт тебе побери !
Коли вже горілки нап*єшся ? "
Тепер, як я вип*ю та в ліжко валюсь,
Від мене іде навіть кішка,
Бо сниться мені, що з русалкою б*юсь
Та так, що аж падаю з ліжка.
(картинка з 1нету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192100
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2010
автор: A.Kar-Te