Кинь виклик! – я тобі кричу.
- Усім . Усім живим і мертвим,
- Кинь виклик – тихо прошепчу,
Це щиро розумієш і відверто.
Не можна жити з дня у день,
Не проживаючи й хвилини.
Повітря виривається з легень,
І подих вітру шумно лине.
- Потрібно жити, так як хочеш .
Не мучитись, ледь існувати.
Хтось скаже – Ти життя волочеш
І думати забув, як це – кохати.
Повір у себе, виклик кинь.
Стань сильним, хай і важко,
І подумки скажи: - Лихе все згинь,
Я виживу хоча і дуже тяжко!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192132
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2010
автор: Куцехвостик