Кривизна моєї печалі
Встромила вила стікляні
Прямо в шию наткнувши
Мою мрію і вбила...
Настромивши мене на ті жадібні вила...
Ти запхав палець у рот,
А я відкусила
Гострі зуби, котрі я ночами точила
Не рятують мене ні від чого крім болі
Ні від тебе - того хто тримає в неволі...
Ти засів у думках
Як щеня прозудівши
Колискову на вечір, і невинно тремтівши
Закусив мені глотку...
І заснула солодко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192396
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.05.2010
автор: marta_kraus