У полі дерево одне єдине,
Розкинуло широко гілля,
Не мало воно бідне - ні родини.
Не знало піклування – звідкіля?
Стоїть самотньо воно цілий рік,
В мороз, у дощ, у сніг, у спеку.
Не знатиме воно весь вік,
Про те як холодно, куди несе лелеку.
Цвіло воно. Плоди дозрівали,
Обпало листя. Гілля почорніло.
Про те що є воно - не знали
Так воно в полі, бідне помарніло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192473
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2010
автор: Куцехвостик