Мені наснились гори і міста...
І хоч не раз казали батько й мати:
"На місці й камінь мохом оброста" -
А я б хотів по світу мандрувати!
Ніхто не схоче скривдити мене,
Бо я розумний, спритний і хоробрий.
Мені промінчик сонце простягне -
І вдвох підем в далекий край за обрій.
Та хай той камінь цвітом зацвіта!
Я все зроблю по хаті й коло хати,
А як прийдуть канікули й свята -
Пустіть мене по світі мандрувати!
Ітиме дощ, дзвенітимуть гаї,
І різні люди будуть коло мене -
Я їм пісні співатиму свої -
Про довгу путь, про тебе, люба нене.
Я повернусь, звичайно ж, повернусь!
Всім подарунків привезу багато,
І поцілую діда і бабусь...
Пустіть мене по світу мандрувати!
Ви чуєте? - благає ваш Петрусь:
Пустіть, пустіть по світі мандрувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192536
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2010
автор: Кузя Пруткова