Вільний, як птах,
Що клітку покинув,
Жагучий, як серпень,
Що в осінь іде,
Він слова не знає "страх",
Він Ангелом з неба прилинув?
Ні! Він жорстокий, неначе палач,
Що вбивати ладен щоночі,
Він - смерч, що зриває дах ,
Він ніжний, як сонячний дощ,
Він радість, і щастя, і плач,-
Ти не дивись йому в очі !
Обійми його палкі,
Такі, що земля тікає.
Він з чаклунами у змові,
Не скаже: "Я твій навіки",-
Він - вітер,
І не розтуляє повіки,
Знає,- повернешся знову.
Він вміє будувати мости,
Він Architect of love,
Ніколи не скаже "Прости".
Дотики рук його
Медом по тілу стікають,
І щоб там не було -
Ти ніколи не скажеш "Каюсь".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192577
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.05.2010
автор: Лана Сянська