І здавалося б те люблю
Таке ніжне і таке тепле,
Що пройде навіть через пекло
Й оніміє глузливий люд.
І здавалося б те люблю
Загартоване тихим болем.
А як вибереться на волю,
То у місячний впаде блюз.
І здавалося і плелось,
Недомріялось, нездійснилось.
Може це щось мені наснилось...
Тільки плаче душа чогось.
Тільки мріям порвали крила,
І вже далі іти не сила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192743
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.05.2010
автор: ІлюзіЯ