Я ревную до тих, хто тебе знає,
хто може розпізнати колір твоїх очей,
впритул до тебе наблизившись.
Я роблю вигляд, що є однією з тих,
хто знає твоє справжнє ім'я,
запросто вигукує його, тебе окликаючи.
Я уявляю, що є серед багатьох,
хто йде з тобою по тій самій вулиці,
але лише я йду тобі назустріч.
Я заздрю твоєму щоденникові,
який з точністю до хвилини знає,
де ти є зараз і з ким.
Я прокидаюсь з думкою, що в цьому дні
будеш ти, що впізнаєш мене серед багатьох,
йдучи лише мені на зустріч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.05.2010
автор: Jefferson