Початок літа. Сонце і дощі.
Танцюють небом гострі блискавиці,
Під бубен грому мокрії кущі
Сміються ягідками на зелених лицях.
Поезія роздяглась від тепла
І підставляє сонцю спраглі губи,
Жага кохання обійшла поля
І легким засмагом заполонила груди.
А на краю, де небо і земля
Зійшлись у мареві блакитного подолу,
Уже стає вечірняя зоря,
Щоби світить зак зійде світанкова.
Пташки щебечуть із високих віт,
Їм цвіркуни підсвистують у травах,
Душа співає, проситься в політ
І те, що вже старіє, забуває!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193171
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.06.2010
автор: Борода