Долонею на плечі

Сумні  вологі  очі
Я  бачу  проти  ночі.
В  очах  тих  хтось  сумує,
Той  хто  мене  турбує.
Я  підведу  свій  погляд,
Побачу  його  поряд…

Долонею  на  плечі,
Дурні  казати  речі,
Щоби  у  мить  мовчання,
Відчути  все  в  останнє,
Зробити  крок  в  безодню
І  ніби  бути…  зовні.

Сплетати  наші  руки,
Аби  не  чути  звуків,  
Аби  не  чути  серце,
Що  дуже  швидко  б`ється.

Йому  не  посміхатись,
Щоби  у  щент  не  здатись.
Його  від  себе  гнати,
Щоб  не  зламати  грати.

І  сірими  очима,  
Які  я  полюбила
Здіймати  в  небо  Всесвіт,
Щоб  більше  не  воскреснуть…

Сумні  вологі  очі,
Що  більше  він  не  хоче…
Конаючи  в  чеканні,
Що  може  він    в  останнє…
На  плечі  свою  руку…
І  ту  солодку  муку…
Щоб  зупинилось  серце,
Яке  ще  трохи  б`ється.


19.01.2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193207
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.06.2010
автор: Лєха Суслик