Не вірю! Ні! Мовчи! Мовчи…
Слова це бульбашки барвисті
Що лопнуть – тільки слід в руці
Який пектиме, років двісті…
Я не кохав! Кричать уста.
Сховались очі за повіки
Якби сказав любов пройшла
То з серця б стерла я навіки.
Не вірю! Ні! Мовчи. Мовчи…
Гіркі слова… А голос – мед!
Моє ім`я кричиш вночі
Слізьми цілуєш мій портрет
Ідеш? Іди! Слова німі!
І очі все твої сказали
І криком на весь світ мовчали
Луною в серці. Дні в пітьмі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193307
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.06.2010
автор: Ковила