Позвонила тобі того дня,
Коли вітер гойдав дерева,
Розквітала красуня весна,
Благодать, мов зійшла із неба.
Запитала як справи, життя,
Повідомила: прийду в суботу
Півгодини звучали слова
Про родину, сім’ю, та роботу.
Я сказала – три роки мине
І донька моя піде у школу,
Як секунда дитинство пройде,
Змінять правила, звички та моду.
- Пролетять дуже швидко роки,
Хай ж із правнучки виростуть люди.
Їй бажаю щасливо рости
А мене вже… мене вже не буде.
Не кажи, що це марні слова,
Що далеко іще до смерті,
Бо людина ж не вічно жива,
Прийде час – ми повинні померти.
Тільки часто до мене приходь,
Ніжні квіти даруй і розмови,
Знаєш ширу й нестримну любов
Я ж за тебе молитимусь Богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193419
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2010
автор: Цикнева