Я б змалював якби міг
Паркову рівність кущів,
Лавки, що туляться краю доріг,
Літнього птаства спів
Рівно лягали б мої мазки
Гордих дерев і трави.
І кучеряво мали б лягти
Квітів, дітей і хмарин
Тишу, що здалеку суне сюди,
Хмари, що десь узялись
Бачать і чують тільки птахи,
Зграї з гілок знялись
Без попереджень, грому і гріз
Стала стіною вода,
Лемент і писки лунають скрізь-
З лавок мігрує орда
Чакри закриті, очі сумні,
Сірі обличчя юрби,
Сонця не видно, та тут на землі
Можна світліше знайти-
Дівчинку повну гармонії, див
Ту що радіє дощу
Бачить натхненну посмішку злив
Я малювати навчусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193534
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2010
автор: герой