Не можна словами сказати
Про те, що відчуває душа.
Коли безсонними ночами
Від думок розпуха голова.
Перед очима все проходить:
Обличчя і тіні, і слова,
Як гостре лезо, кровоточать,
Знову біль, прокинувсь, ожива.
Серце стискається від болю,
Сприймаючи, що гірчать, слова,
І біс насміхається вволю...
Я ж хочу жити, бо я жива.
04.06.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2010
автор: Валентина Ланевич