Оголити б перед вами свої сни –
Такі відразливі і банальні
Ще не доживши до весни,
Сиджу у лікаря в приймальні
Мої непевні кроки уперед,
Падіння перед богом на коліна
І біль, в’язкий, як з липи мед
Давно застиг в холодних стінах
Розривати слова на вустах,
Чи топитись у хвилях із джазу –
Залишається вбити свій страх,
Що породжує тільки відразу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193761
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2010
автор: neverknowsbest