Вона жила, була простою,
Лиш морок, темрява зірок..
Бувало, часто відчувала,
Надію? Може просто шок..
Шок від життя, самої себе....
Все в вікнах долю віднайти,
Хотіла, мряла, шукала,
Та раптом, загубила все...
Вона не вміла просто грати
Вона усе б йому дала
Його життям повинна стати,
Та не знайшла якісь слова.
Тепер лиш серце розболілось,
Та скрипнуло відлуння у дущі..
Згадала як колись любила,
А там внизу лише кущі......
Там воля від самої себе...
Життя чи смерть. Нема питань
Тепер лиш крок, закрити очі,
До низу, де нема його...........
Вже смерть, все закінцилось просто.
Це не банальний happy end.
Та де тепер подіти голос.
Коли розбито осінь вщент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193774
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2010
автор: mariannann