По інтернету, ніби по плацу,
Крокує він з опущеним забралом,
То дружньо плескає рукою по плечу,
А то вогнем кидає зліва вправо.
Кудись зове, куди - не зрозуміть,
Когось сварить, до чогось призиває.
То тим вогнем любов враз обсмалить,
То мертвих у гробах перевертає.
Якась війна, ракети. Гей, на танк!
Давай підем із голими руками!
Спинися, друже! Тут в нас не плацдарм!
Бо тим ти справді не заробиш слави.
І збав вогонь, щоб сам в нім не згорів,
Горіти має те, що вже прогнило,
Що засмерділо гноєм цілий двір
А й далі у городи пхає рило.
Що не бере на совість й супротив,
А вперто лізе, як теля на бійню.
Таким ти б цілу ватру розпалив
Й не треба мовить про ніякі війни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193796
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2010
автор: Борода