Любити просто. Розуміти просто.
Дивитися на світ його очима,
Ловити, як дівчатко-переросток,
Слова із вуст, що випускають дим…
(Його запам’ятати молодим,
І, може, навіть крила за плечима…)
Любити просто. Пробачати просто.
Гуляти літнім світанковим Львовом –
Над куполами диво теракотове,
Думки мовчать, гармонія казкова…
Любов була лекальною, зразковою -
Лишився силует, примарна постать.
Любити просто. Відпускати просто.
Сміятись, бо сміється. І вдається.
Це просто досвід, незамінний досвід –
Коли чеканням зустрічі живеться…
Воно мені не снилося, здається –
І він тут був господарем, не гостем…
Любити просто. Не згасати просто –
Допоки є ще запал учорашній,
І не скінчились ролі на підмостках,
І в дзеркало дивитися не страшно,
І можна ще у озеро замашно,
Любити просто, відпускати просто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194252
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.06.2010
автор: Ксенислава Крапка